покарання, заподіяння певного роду болю чи втрати людині за проступок (тобто порушення закону чи наказу). Покарання може приймати різні форми: від смертної кари, бичування, примусової праці та каліцтва до ув’язнення та штрафів.

: накладати покарання за провину, правопорушення чи порушення. 2. : накласти покарання за вчинення (правопорушення) в якості відплати або відплати або як стримуючий фактор. неперехідне дієслово. : покарати.

Покарання передбачає навмисне заподіяння страждань передбачуваному чи фактичному правопорушнику за правопорушення, таке як моральне або юридичне порушення.

нав'язувати як щось, що треба винести або вистраждати. накладати покарання. 2. нав'язувати (щось небажане)

нав'язувати як щось, що треба винести або вистраждати: покарати. накладати (щось небажане): Режим обтяжливими податками для людей.

Правове визначення покарання. прикметник. pu·​ni·​tive ˈpyü-nə-tiv. : спричинення, залучення або спрямованість на покарання. карально присл.