Відповідно до закону спадної граничної віддачі, збільшення фактора виробництва не завжди призводить до зростання граничної продуктивності. Точку зменшення віддачі можна визначити за допомогою взяття другої похідної виробничої функції.
Закон спадної віддачі стверджує, що коли одна вхідна змінна збільшується, існує точка, в якій граничне збільшення випуску починає зменшуватися, утримуючи всі інші входи незмінними. У точці, де встановлюється закон, ефективність кожної додаткової одиниці вкладу знижується.
Відсоток збільшення витрат (праця, капітал тощо) порівнюється зі збільшенням випуску (готові товари та послуги) щоб визначити збільшення чи зменшення віддачі від масштабу. Якщо відсоток збільшення випуску продукції перевищує відсоток збільшення витрат, віддача від масштабу зростає.
У цей момент прибутковість починає ставати від’ємною з попередньої точки, яка відома як від’ємна гранична прибутковість. Зменшення віддачі від навчання може статися коли кількість часу або зусиль, витрачених на навчання, починає зменшуватись вплив на результати.
Що таке закон зменшення граничної прибутковості? Закон спадної граничної прибутковості — це економічна теорія, яка це передбачає після досягнення деякого оптимального рівня потужності додавання додаткового фактора виробництва фактично призведе до меншого збільшення випуску.