Найчастіше використовується стиснення з втратами для стиснення мультимедійних даних (аудіо, відео та зображень), особливо в таких програмах, як потокове медіа та інтернет-телефонія. Навпаки, стиснення без втрат зазвичай вимагається для текстових файлів і файлів даних, таких як банківські записи та текстові статті.

Використовується стиснення без втрат у випадках, коли важливо, щоб вихідні та розпаковані дані були ідентичними, або коли відхилення від вихідних даних були б несприятливими. Типовими прикладами є виконувані програми, текстові документи та вихідний код.

DCT є найпоширенішим методом стиснення з втратами, який використовується в мультимедійні формати для зображень (наприклад, JPEG і HEIF), відео (наприклад, MPEG, AVC і HEVC) і аудіо (наприклад, MP3, AAC і Vorbis). Стиснення зображень із втратами використовується в цифрових камерах для збільшення ємності пам’яті.

Загалом аудіоформати з втратою даних найчастіше використовуються в ситуаціях, коли зручність меншого розміру файлу важливіша за найвищу можливу якість звуку, наприклад, для потокової передачі музики в Інтернеті або зберігання музики на портативних пристроях.

Загалом, JPEG формат використовується для зберігання та передачі зображень. Оскільки JPEG є технікою стиснення з втратами даних, щоразу, коли зображення зберігається, воно стискається, і особливо, коли на зображенні виконується підробка, у зображення вводиться певний шаблон стиснення.

Зазвичай використовується стиснення з втратами коли файл може дозволити собі втратити деякі дані та/або якщо місце для зберігання потрібно різко «звільнити». Тут алгоритм сканує файли зображень і зменшує їх розмір, відкидаючи інформацію, яка вважається менш важливою або нерозпізнаною для людського ока.