Найдавніші скам'янілості анатомічно сучасних людей, знайдені за межами Африки, – це Гомініди Схул і Кафзе, який жив на півночі Ізраїлю 120 000 років тому. Приблизно в 10-му тисячолітті до нашої ери на цій території існувала натуфійська культура.

Його первісні доізраїльські жителі називалися ханаанцями.

Вважалося, що нащадки Авраама були поневолені єгиптян протягом сотень років, перш ніж оселитися в Ханаані, який є приблизно регіоном сучасного Ізраїлю. Слово Ізраїль походить від онука Авраама, Якова, якого єврейський Бог у Біблії перейменував на «Ізраїль».

Перші люди, які проживають на цій території, є ханаанеї, які не були євреями. Ісус Навин завоював у них землю в Біблії.

Авраам, Ісаак, Яків – патріархи єврейського народу і носії віри в єдиного Бога – поселяються на Землі Ізраїлю. Голод змушує ізраїльтян переселятися до Єгипту. Вихід з Єгипту: Мойсей виводить ізраїльтян з Єгипту, а потім 40 років поневірянь у пустелі.

Між 1922 і 1948 роками земля юридично й офіційно перебувала під владою британців. Англійською вона офіційно називалася «Палестина». Арабською мовою він офіційно називався «Фаластин», а івритом офіційно називався «Палестина (E.Y)». Буква «E.Y» означає «Ерец-Ісраель», як його називала єврейська громада.