Водно-болотні рослини розробили низку стратегій, щоб протистояти затопленим анаеробним відкладенням, особливо утворення пористих просторів кореня та стебла, які називаються аеренхімою, де гази можуть дифундувати вільніше. Рослини, які проводять своє життя під водою, демонструють пристосування до слабке освітлення та низький рівень вуглекислого газу.

Деякі адаптації допомагають рослинам справлятися з низьким вмістом кисню та зміною рівня води подовжені стебла, неглибокі корені, аеренхіми (які є спеціальними повітряними кишенями всередині їх стебел) і додаткові корені (особливе коріння, яке проростає з підводного стебла, щоб допомогти рослинам отримувати воду, кисень і…

Емерджентні рослини у заболоченій місцевості є укорінені в ґрунті, їх основа часто знаходиться під поверхнею води, а листя, верхні стебла, квіти та плоди ростуть над водою. Деякі виниклі рослини, такі як Melaleuca, мають розлогу кореневу систему, яка забезпечує стабільність під час повеней і тривалого заболочування.

У водно-болотних угіддях мешкає велика різноманітність видів. Птахи, зокрема качки, гуси, зимородки та кулики, використовують водно-болотні угіддя як зупинки під час тривалих міграцій, забезпечуючи їм захист і їжу. Такі ссавці, як видри, бобри та навіть тигри, шукають їжу та притулок у водно-болотних угіддях.

Яка рослина є найпоширенішою у водно-болотних угіддях? Найбільш поширеною та помітною рослиною водно-болотних угідь є, ймовірно рогоз (очерет). Однак на болотах можна зустріти й інші типи рослинності, такі як квітучі дерева, низинні кущі, квіткові рослини, трави, злакові багаторічники та осоки.

Рослини, які ростуть на болотистій місцевості, піддаються впливу солоної води. Ці рослини не в змозі поглинати кисень із ґрунту в болотистих районах, а отже коріння виходять вертикально вгору від ґрунту.