На територію були притягнуті надзвичайники (ліквідатори), які допомагали в прибиранні території заводу та прилеглої території.. Ці працівники були переважно працівниками заводу, українськими пожежниками, а також багатьма солдатами та шахтарями з Росії, Білорусі, України та інших частин колишнього Радянського Союзу.

Близько 200 000 осіб («ліквідаторів») з усього Радянського Союзу були залучені до відновлення та очищення протягом 1986 та 1987 років. Вони отримали високі дози радіації, в середньому близько 100 мілізівертів (мЗв). Близько 20 тис. ліквідаторів отримали близько 250 мЗв, деякі – приблизно 500 мЗв.

Процедури дезактивації, які проводив військовослужбовець, включали: миття будівель, очищення житлових територій, видалення забрудненого ґрунту, очищення доріг та знезараження водопостачання. Особливу увагу було приділено школам, лікарням та іншим будівлям, які використовуються великою кількістю людей.

Радянська влада також вирубали та закопали близько квадратної милі соснового лісу поблизу заводу, щоб зменшити радіоактивне забруднення на місці та поблизу нього. Три інші реактори Чорнобильської АЕС були згодом перезапущені, але зрештою всі зупинені назавжди, причому останній реактор закрився в грудні 2000 року.

Згідно з офіційними повідомленнями, тридцять один люди загинули відразу, а 600 000 «ліквідаторів», які брали участь у гасінні та ліквідації пожежі, зазнали впливу високих доз радіації.

Відповідь і пояснення: Першим було те вибух у Чорнобилі стався на землі, тоді як вибух у Хіросімі стався високо в повітрі над містом, що значно знизило рівень радіоактивності. Другою відмінністю була сила вибухів.