Валютна рада дозволяє необмежений обмін національної валюти на іноземну. Звичайний центральний банк може друкувати гроші за бажанням, але валютна рада повинна підтримувати додаткові одиниці валюти іноземною валютою.
Центральний банк, резервний банк, національний банк або грошово-кредитний орган — це установа, яка керує валютою та монетарною політикою країни або валютного союзу. На відміну від комерційного банку, центральний банк володіє монополією на збільшення грошової бази.
Таблиця 1.
Типова валютна рада | Типовий центральний банк |
---|---|
Неможливо створити інфляцію | Може створити інфляцію |
Не може фінансувати витрати національного уряду | Може фінансувати витрати національного уряду |
Не вимагає жодних «передумов» для грошових | Потрібні «передумови» для грошової реформи |
Швидка грошова реформа | Повільна грошова реформа |
В даний час є низка економік, де діють валютні ради, включаючи Гонконг, Сінгапур, Аргентину, Естонію та Бруней. Вони також використовують режим фіксованого обмінного курсу, за винятком Сінгапуру, де сінгапурський долар прив’язаний до нерозголошеного кошика валют.
Центральний банк і Комерційний банк є важливими фінансовими установами країни. Центральний банк – це установа, яка відповідає за монетарну політику країни, тоді як комерційний банк надає банківські та інші фінансові послуги широкій громадськості.
Ключові висновки. Валютна рада — це монетарний орган, який випускає банкноти та монети, як центральний банк, але він не є кредитором останньої інстанції чи державним банком.