Лінгвістична антропологія вивчає природу людських мов у контексті тих культур, які їх розвинули. Науковці в цій галузі прагнуть зрозуміти соціальні та культурні основи самої мови, одночасно досліджуючи, як соціальні та культурні утворення ґрунтуються на мовних практиках.

Лінгвістична антропологія робить тісно перетинаються з двома лінгвістичними підполями: прикладною лінгвістикою та якісною (або інтеракційною) соціолінгвістикою. Ці підполя досліджують соціальне значення використання мови в суспільстві та поділяють інтерес до соціальної нерівності та інституційних практик.

Лінгвістика вивчає культурні концепції та світогляд людини, який пов’язаний із фізичним світом через процес культурної концептуалізації, тоді як археологія досліджує практичні та часто нехтувані сторони людського життя – матеріальні залишки та відходи.

Культура впливає на наші основні традиції, цінності та те, як ми взаємодіємо з іншими людьми в суспільстві. З іншого боку, мова полегшує цю взаємодію. Простіше кажучи, мова сприяє соціальній взаємодії, тоді як культура допомагає нам навчитися поводитися та взаємодіяти з іншими.

Прикладом лінгвістичної антропології є вивчення того, як виникла сучасна англійська мова. Він походить від протогерманської мови через англо-фризьку мову.

Лінгвістична антропологія вивчає природу людських мов у контексті тих культур, які їх розвинули. Науковці в цій галузі прагнуть зрозуміти соціальні та культурні основи самої мови, одночасно досліджуючи, як соціальні та культурні утворення ґрунтуються на мовних практиках.