Вони також були побудовані відповідно до строгих специфікацій, щоб їх «підігрівання гіпокаусту» працювало належним чином. Ця система використовувала воду, нагрівали у вогняних печах під фальшполами бань. Пар, що утворювався, направлявся через спеціальні камери під підлогою та в стінах.

Після фригідарію йде тепле приміщення, яке називається тепідарієм. Це є зазвичай обігрівається системою гіпокаусту з використанням димових газів. Якщо немає приміщення, призначеного для таких операцій, як змазування і масаж тіла, то для цих цілей використовують тепідарій. Найважливішим місцем у лазні є калдарій — жарке приміщення.

Римські лазні є одним з найкращих історичних місць Північної Європи. Колись на місці одного з найбільших релігійних курортів стародавнього світу; люди римської Британії приходили на це місце, щоб поклонитися богині Суліді Мінерві та викупатися у водах природних термальних джерел, які й донині течуть гарячою водою.

Тоді лазні були місцем спілкування та відпочинку. Вони зазвичай поставляються з гарячою ванною використовували систему підігріву підлоги через тунелі для доставки тепла з печей, які обслуговували раби. Для транспортування води в лазні та інші місця в містах римляни винайшли акведуки.

На жаль через якість води тут було б небезпечно купатися. У спа-центрі Thermae Bath, що знаходиться неподалік, використовується та ж вода, яка проходить обробку, щоб зробити її безпечною для купання.

Опалення було гарантовано система трубопроводів у стінах і подвійній підлозі, яка забезпечує циркуляцію гарячого повітря, що надходить із печей і мобільних жаровень. Жіночі квартали, поряд із чоловічими, були поділені таким же чином на аподітерій, тепідарій і калідарій.